Я грюкнула дверима так, що здригнулася рама, вигукнула «не йди за мною» — і за хвилину вже безшумно прослизала назад через гараж. У гостьовій кімнаті я увімкнула стару радіоняню, якою колись…
Двері грюкнули так, що рама здригнулася. Ключі я стискала в кулаці, наче зброю. «Мені треба подихати, Ігоре. Навіть не думай іти за мною», — вигукнула я так голосно, що, певно, почули сусіди. Потім об’їхала квартал, заглушила двигун у тіні нашого тупика і тихо прослизнула назад через гараж, двері якого навмисно залишила незамкненими. Серце калатало, коли … Read more